РОКИТНЯНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Київська область, Рокитнянський район

«Соціальні послуги: основні законодавчі нововведення»

Дата: 13.02.2020 12:05
Кількість переглядів: 184

17.01.2019 року був прийнятий Закон України «Про соціальні послуги» № 2671-VIII, який вводиться в дію 01.01.2020 року та визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до згаданого Закону складними життєвими обставинами є обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

Законом встановлено перелік чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини, а саме: похилий вік, часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті,  невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування,  психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, інвалідність, бездомність, безробіття, малозабезпеченість особи, поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків, ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини, втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі, жорстоке поводження з дитиною, насильство за ознакою статі, домашнє насильство, потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

В порівнянні із Законом України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 року № 966-IV, додатково основними принципами надання соціальних послуг визначено:  дотримання прав людини, прав дитини та прав осіб з інвалідністю, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, поваги до честі та гідності, толерантності, неупередженості та безпечності та забезпечення високого рівня якості соціальних послуг.

Зокрема, суб’єктами системи надання соціальних послуг є органи у сфері надання соціальних послуг, отримувачі соціальних послуг, надавачі соціальних послуг, об’єднання працівників системи надання соціальних послуг, об’єднання надавачів соціальних послуг та об’єднання отримувачів соціальних послуг.

Таким чином, до уповноважених органів системи надання соціальних послуг відносять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об’єднаних територіальних громад.

В свою чергу, отримувачами соціальних послуг є особи/сім’ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги.

До надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору належать:

1) установи/заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування);

2) інші установи/заклади соціальної підтримки (обслуговування), у тому числі спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім державного/комунального сектору, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності.

Серед основних напрямів державної політики у сфері надання соціальних послуг Законом передбачені наступні:

1) визначення правових засад профілактики потрапляння осіб/сімей у складні життєві обставини, подолання або мінімізації негативних наслідків таких обставин;

2) управління системою надання соціальних послуг;

3) створення умов для формування та розвитку ринку соціальних послуг;

4) розроблення та виконання державних та місцевих цільових програм;

5) визначення переліку соціальних послуг;

6) організація надання соціальних послуг;

7) здійснення науково-методичного, інформаційного, кадрового забезпечення системи надання соціальних послуг;

8) забезпечення дотримання державних стандартів соціальних послуг;

9) залучення громадських об’єднань, благодійних та релігійних організацій до участі в реалізації Закону.

Для забезпечення реалізації права особи/сім’ї на соціальні послуги,  профілактики складних життєвих обставин,  подолання складних життєвих обставин, мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин, обліку надавачів, отримувачів соціальних послуг та послуг, що їм надаються та координації діяльності у системі надання соціальних послуг створюється Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Реєстр складається з розділів про надавачів соціальних послуг, окремо - про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону без здійснення підприємницької діяльності, та про отримувачів соціальних послуг.

Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:

  • соціальну профілактику, що являє собою запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
  • соціальну підтримку, а саме сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;
  • оціальне обслуговування, яке полягає в мінімізації для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримці їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.

За типами соціальних послуг Закон визначає наступні:

1) прості соціальні послуги, що не передбачають надання постійної або систематичної комплексної допомоги (інформування, консультування, посередництво, надання притулку, представництво інтересів тощо);

2) комплексні соціальні послуги, що передбачають узгоджені дії фахівців з надання постійної або систематичної комплексної допомоги (догляд, виховання, спільне проживання, соціальний супровід, кризове втручання, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція тощо);

3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим);

4) допоміжні соціальні послуги, що надаються у вигляді натуральної допомоги (продукти харчування, предмети і засоби особистої гігієни, санітарно-гігієнічні засоби для прибирання, засоби догляду, одяг, взуття та інші предмети першої необхідності, організація харчування, забезпечення паливом тощо) та технічних послуг (транспортні послуги, переклад жестовою мовою тощо).

Соціальні послуги можуть надаватисяза місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома),у приміщенні надавача соціальних послуг (стаціонарно, тобто в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання або напівстаціонарно – протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування),за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці.

Соціальні послуги залежно від строку надання поділяються на послуги, що надаються:

  • екстрено (кризово) – невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних послуг;
  • постійно – не менше одного разу на місяць протягом більше одного року;
  • тимчасово – не менше одного разу на місяць протягом до одного року;
  • одноразово.

Базовими соціальними послугами визнаються: догляд вдома, денний догляд, підтримане проживання, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, надання притулку,  екстрене (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів, посередництво (медіація), соціальна профілактика, натуральна допомога,  фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, порушення зору, переклад жестовою мовою, догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних, супровід під час інклюзивного навчання, інформування.

Підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської ради міст обласного значення, ради об’єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особизаяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг чи звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.

В свою чергу, рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.

Варто зауважити, що соціальні послуги екстрено (кризово) надаються у разі наявності загрози життю чи здоров’ю особи.

Підтвердженням надання соціальних послуг екстрено (кризово) повнолітній особі є акт про надання соціальних послуг, що містить відомості про отримувача та надавача таких послуг, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання.

Слід зазначити, що прийнятим Законом розширено перелік прав отримувачів соціальних послуг та встановлені відповідні обов’язки.

Зокрема, отримувач соціальних послуг має право на:

1) отримання соціальних послуг відповідно до умов та порядку їх надання, визначених законодавством про соціальні послуги та договором про надання соціальних послуг;

2) повагу до честі і гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів системи надання соціальних послуг;

3) отримання від суб’єктів системи надання соціальних послуг повної та вичерпної інформації про свої права, обов’язки, порядок і умови надання соціальних послуг у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я;

4) індивідуальний підхід, що враховує потреби кожної особи/сім’ї;

5) вільний вибір надавачів соціальних послуг;

6) відмову від соціальних послуг, крім випадків обов’язкового надання соціальних послуг, визначених законом;

7) конфіденційність інформації особистого характеру, що стала відома суб’єктам системи надання соціальних послуг під час реалізації вищезгаданого Закону;

8) доступ до інформації, що міститься в його особовій справі як отримувача соціальних послуг;

9) повагу до приватного життя, на свободу думки та висловлювань;

10) захист своїх прав і законних інтересів, у тому числі в судовому порядку;

11) отримання від надавачів соціальних послуг у письмовому вигляді обґрунтування відмови у наданні соціальних послуг;

12) участь в оцінюванні його потреб у соціальних послугах;

13) спілкування зі своїми рідними, близькими та іншими особами;

14) одночасне одержання кількох соціальних послуг;

15) інші права, передбачені законодавством про соціальні послуги.

До обов’язків отримувачів соціальних послуг, їх законних представниківвідносяться:

1) надання повної і достовірної інформації, необхідної для визначення їх потреб у соціальних послугах, права на отримання соціальних послуг та визначення умов договору про надання соціальних послуг;

2) виконання умов договору про надання соціальних послуг;

3) дотримання правил внутрішнього розпорядку роботи надавачів соціальних послуг;

4) своєчасне інформування надавачів соціальних послуг про всі обставини, що впливають на надання або припинення надання соціальних послуг;

5) ставлення з повагою до надавачів соціальних послуг та їх працівників;

6) неперешкоджання наданню соціальних послуг, у тому числі іншим особам;

7) дбайливе ставлення до майна надавачів соціальних послуг, що використовується під час надання соціальних послуг.

В свою чергу, для надавачів соціальних послуг Законом передбачено ширше коло обов’язків та чітко визначені права.

Таким чином, надавачі соціальних послуг мають право:

  • запитувати та отримувати в органах державної влади та органах місцевого самоврядування інформацію, необхідну для організації надання соціальних послуг;
  • залучати на договірній основі підприємства, установи, організації до надання соціальних послуг;
  • залучати грошові кошти та інші ресурси (людські, матеріальні, інформаційні тощо), необхідні для надання соціальних послуг.

Зокрема, обов’язками надавачів соціальних послуг виступають:

1) забезпечення найкращих інтересів отримувачів соціальних послуг під час надання таких послуг;

2) забезпечення навчання та підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги;

3) проведення оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;

4) взаємодія з іншими суб’єктами системи надання соціальних послуг;

5) інформування населення та кожного отримувача соціальних послуг про перелік соціальних послуг, які вони надають, зміст та обсяги таких послуг, умови і порядок їх отримання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров’я;

6) надання допомоги отримувачам соціальних послуг у вирішенні їхніх соціально-побутових питань, у тому числі шляхом представлення їхніх інтересів;

7) внесення відомостей про отримувачів соціальних послуг до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

8) дотримання принципів надання соціальних послуг;

9) наданнясоціальні послуги відповідно до державних стандартів соціальних послуг;

10) нерозголошення інформації особистого характеру, що стала їм відома під час надання отримувачам соціальних послуг;

11) сприяння здійсненню моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості уповноваженими органами у системі надання соціальних послуг;

12) додержання інших вимог законодавства про соціальні послуги.

Також, ключовим нововведенням є положення щодо надання соціальних послуг шляхом ведення випадку, який включає такі етапи:

1) аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;

2) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;

3) прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;

4) розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;

5) укладення договору про надання соціальних послуг;

6) виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг;

7) здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.

Отже, ключовими аспектами новоприйнятого Закону України «Про соціальні послуги» слід зазначити особливості надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також відображення класифікації соціальних послуг, встановлення розширеного переліку принципів, на основі яких здійснюється надання соціальних послуг та визначеннячіткого та повного переліку прав та обов’язків отримувачів і надавачів соціальних послуг.

 «Соціальні послуги: основні законодавчі нововведення»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь