Рокитнянська Районна Державна Адміністрація
Київська область, Рокитнянський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Дайджест новин Уряду 30.11.2018

Дата: 06.12.2018 16:35
Кількість переглядів: 146

Це черговий інфраструктурний проект, який дає нову якість послуг для громадян, – Глава Уряду під час запуску залізничного експреса до аеропорту «Бориспіль»

Президент України Петро Порошенко та Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман взяли участь у запуску швидкісної лінії залізничного сполучення Kyiv Boryspil Express, яка проходить від вокзалу «Київ-Пасажирський» до термінала D Міжнародного аеропорту «Бориспіль» – найбільшого аеропорту країни. 

Президент та Глава Уряду проїхали по маршруту на відкритті залізничної гілки. Вже сьогодні всі бажаючі можуть придбати квитки на експрес та скористатися швидкісним сполученням.

«Ми реалізували залізничну гілку з «Борисполем» за рекордні 9 місяців. Це черговий інфраструктурний проект, що дає нову якість послуг для громадян. Ми будуємо дороги, розвиваємо залізничне сполучення. Відповідально ставимося до розбудови інфраструктури», – сказав Глава Уряду.

Зазначимо, час у дорозі на Kyiv Boryspil Express від Центрального залізничного вокзалу до аеропорту «Бориспіль» – приблизно 35 хвилин. У години пік потяги курсуватимуть кожні 30 хвилин. Придбати квиток також можна безпосередньо на вокзалі в електронному терміналі за допомогою банківської картки.

Довідково

У лютому 2018 року було представлено проект будівництва швидкісної лінії залізничного сполучення між Києвом та Міжнародним аеропортом «Бориспіль».

Уряд доручив до 1 грудня 2018 року розпочати рух за маршрутом. Станом на сьогодні роботи, необхідні для запуску проекту, повністю завершені.

Довжина маршруту від Центрального залізничного вокзалу до Міжнародного аеропорту «Бориспіль» складає 37,5 кілометра. Рухомий склад – рейкові автобуси Pesa.

Як очікується, запуск швидкісного сполучення не тільки суттєво спростить дорогу до аеропорту з міста, а також розвантажить ключові міські магістралі.

Володимир Кістіон: Укрзалізниця перебуває в процесі масштабної трансформації

Міжвідомча робоча група з проведення реформи корпоративного управління акціонерного товариства «Українська залізниця», яку очолює Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон, схвалила покроковий план продовження даної реформи.

За словами Володимира Кістіона, Укрзалізниця перебуває в процесі масштабної трансформації. Сформована незалежна Наглядова рада, затверджено Статут компанії, впроваджується реформа корпоративного управління відповідно до кращих світових практик управління державними підприємствами.

«В Укрзалізниці започатковується чіткий розподіл повноважень Наглядової ради й менеджменту компанії. Держава, як головний акціонер, делегує їм достатньо повноважень для ведення ефективної господарської діяльності та очікує високої відповідальності в процесі виконання поставлених завдань. Результатом реформи ми вбачаємо підвищення якості послуг, якими має бути задоволений як пересічний українець, так і бізнес», - коментує Віце-прем’єр-міністр.

Павло Петренко: Мін’юст отримав рішення ЄСПЛ щодо захоплення Росією українських військовослужбовців

У відповідь на заяву Уряду України щодо захисту прав моряків, захоплених Російською Федерацією в Керченській протоці, Європейський суд з прав людини, відповідно до Правила 54 Регламенту, зобов’язав РФ надати інформацію щодо:

  • захоплення моряків та юридичних підстав їхнього утримання;
  • місця їхнього утримання;
  • спричинених поранень;
  • наданої медичної допомоги.

Цю інформацію Уряд РФ має надати до наступного понеділка, 3 грудня.

Нагадаємо, намагання Росії застосувати свій кримінальний кодекс до українських вояків повністю протирічить нормам міжнародного права. Захоплені країною-агресором українські моряки є військовополоненими і до них мають застосовуватися всі гарантії захисту, які визначені відповідними міжнародними конвенціями. Про це на засіданні Уряду 28 листопада заявив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Міністерство юстиції, Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та всі інші відомства об’єднали свої сили для того, щоб надати допомогу нашим хлопцям, які є однозначно військовополоненими», - зазначив Міністр юстиції.

У рамках #Єдиногоголосу обговорено кризові комунікації в умовах воєнного стану

Кризові комунікації в умовах запровадження воєнного стану обговорили на черговій зустрічі у рамках #Єдиногоголосу. Представники трьох ключових міністерств, а це Міністерство інформаційної політики України, Міністерство закордонних справ України та Міністерство оборони України, поділилися організацією роботи щодо інформування суспільства про події, що зараз відбуваються в Україні.

Заступник Міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін наголосив, що Україна вперше буде здійснювати комунікації в кризовій ситуації, яка називається воєнний стан. При цьому він зазначив, що в комунікаційних підрозділів органів влади є величезний досвід, адже вони з кризовими комунікаціями працюють від початку російської агресії на Сході країни.

За його словами, на сайті Міністерства інформаційної політики вже є спеціальний розділ, де зібрані всі оперативні новини з питань воєнного стану. Також там можна знайти збірник офіційних джерел інформації. На сайті МІП інформація: оперативна, підготовлена фахівцями міністерств; достовірна, озвучена уповноваженими на це особами; з перших джерел, безпосередньо від міністерств, які координують відповідний напрямок діяльності; узагальнена, яка відображає загальну ситуацію в країні.

Представник Міністерства закордонних справ Олег Куць закликав координувати заходи: «Важливо, щоб ми комунікували єдиним голосом, комунікували спільно». Також він поділився організацією роботи Ситуаційного центру при Міністерстві закордонних справ.

Максим Праута, який виступав від Міністерства оборони, підкреслив, що Міністерство намагається оперативно інформувати населення з питань введення та дії правового режиму воєнного стану в окремих областях України, а також спростовувати фейки. Він також переконаний, що комунікаційним підрозділам органів влади потрібно працювати разом.

Підсумовуючи, очільниця Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів Роксолана Стадник закликала користуватися офіційною інформацією, не коментувати та не поширювати чутки і фейки, а також зберігати спокій та холодний розум. За її словами, Урядова платформа #Єдинийголос може стати чудовим майданчиком, де можна обговорювати різні питання, координувати дії.

Запровадження воєнного стану не вплинуло на доходи державного бюджету

За 26, 27 та 28 листопада до загального фонду державного бюджету надійшло, відповідно, 1,6 млрд грн, 1,7 млрд грн та 1,34 млрд грн митних платежів.

«Зменшення суми надходжень 28 листопада порівняно з попереднім днем є особливістю надходжень митних платежів протягом тижня (пікові надходження у понеділок-вівторок, падіння з середи по п’ятницю) і жодним чином не пов’язано із запровадженням воєнного стану», - пояснив заступник Міністра фінансів Сергій Верланов.

Податкові платежі за 26, 27 та 28 листопада склали, відповідно, 2,2 млрд грн, 2 млрд грн та 3 млрд грн при середньоденному зборі у листопаді 2,4 млрд грн.

У Мінфіні очікують, що за підсумками місяця країна перевиконає запланований показник доходів загального фонду державного бюджету.

Створення Міністерства у справах ветеранів значно пришвидшить соціальну адаптацію військовослужбовців, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Створення Міністерства у справах ветеранів значно пришвидшить соціальну адаптацію військовослужбовців і стане потужним інструментом для продовження ефективної роботи Трастового фонду НАТО зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну у 2019 році в Україні.

Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на зустрічі з головою оціночної групи консалтингової компанії ISSAT (Швейцарія) Олександром Бур’яном та представниками Посольства Королівства Норвегія в Україні.

Сторони обговорили результати виконання проекту Україна – Норвегія «Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їхніх сімей в Україні», а також створення Міністерства у справах ветеранів та пріоритети його роботи.

«Уряд на засіданні у середу ухвалив рішення створити Міністерство у справах ветеранів, були визначені основні напрями його роботи. Новостворене відомство повністю візьме на себе відповідальність за соціальну адаптацію військовослужбовців, їхню медичну і психологічну реабілітацію. Сподіваюсь, що цей факт стане потужним інструментом для продовження роботи Трастового фонду НАТО зі зміни військової кар’єри на професійну цивільну у наступному році в Україні», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр.

Вона додала, що Україна має підтримувати соціальну адаптацію військовослужбовців на національному рівні, тому Кабінет Міністрів постійно працює над розробкою концепції та державної програми соціальної адаптації військових і їхніх сімей.

Також Віце-прем’єр-міністр подякувала Норвегії за багаторічну підтримку у сфері перепідготовки та адаптації українських військовослужбовців до мирного життя і запевнила, що втілення проекту «Україна – Норвегія» в життя на практиці протягом багатьох років є чудовою моделлю для підвищення соціальної захищеності військових у мирному житті.

Довідково

Міжнародний проект «Україна – Норвегія» реалізується в Україні вже 15 років. Його мета – зняття соціальної напруженості серед колишніх військових у зв'язку зі скороченням Збройних Сил та сприяння соціальній адаптації офіцерів і членів їхніх сімей до умов цивільного життя. Фінансування проекту на 100% здійснює Міністерство закордонних справ Норвегії. Організатором виконання проекту в Україні є «Міжнародний фонд соціальної адаптації».

Виконавцями проекту з українського боку є: університети, громадські організації ветеранів Збройних Сил, підприємства та організації, професійно орієнтовані на вирішення соціальних проблем. За 15 років понад 9500 військовослужбовців та членів їхніх сімей пройшли перепідготовку.

З 27 листопада до 7 грудня в Україні перебувають представники консалтингової компанії ISSAT (Швейцарія) з метою проведення заходів з оцінки якості виконання проекту «Україна – Норвегія».

Павло Розенко: У Росії нема жодних шансів перешкодити створенню в Україні Єдиної помісної православної церкви

Зі створенням Єдиної помісної православної церкви Україна стає повністю незалежною державою. На цьому в ефірі телеканалу «112 Україна» наголосив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, коментуючи останні рішення Синоду Вселенського патріархату про надання автокефалії православній церкві України.

«Насамперед я хочу привітати всіх українців з тими подіями, які ми зараз переживаємо. Вони, хочу підкреслити, мають колосальне історичне значення. Отримання автокефалії Українською православною церквою, без перебільшення, - в одному ряду із проголошенням незалежності нашої держави. Україна справді стає повністю незалежною, адже раніше ниточки управління церковними справами, а отже, і впливу на Україну, залишалися поза межами нашої держави», - сказав він.

Павло Розенко зазначив, що затвердження Вселенським патріархатом Статуту Української православної церкви - це фактично останній формальний крок для надання Томосу, який після об'єднавчого Собору Вселенський Патріарх вручить новому Предстоятелю.

Віце-прем’єр-міністр переконаний, що перешкодити проведенню об’єднавчого Собору і завершенню процесу створення Єдиної помісної церкви нікому не вдасться. «Безумовно, ми розуміємо, що Росія не залишить цей процес просто так і буде намагатися вплинути, в тому числі, і на проведення об’єднавчого Собору. Але я переконаний, що жодних шансів перешкодити створенню Єдиної помісної православної церкви у неї немає», - наголосив він.

Рівень зростання соцстандартів перевищує рівень зростання інфляції, – Павло Розенко

Зростання розміру реальної заробітної плати у 2018 році на 15% свідчить про те, що рівень підвищення соцстандартів перевищує рівень інфляції. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Зверніть увагу, за даними Держкомстату, реальна заробітна плата зросла на 15%. Термін «реальна заробітна плата» означає заробітна плата вже без урахування інфляції. Тобто зарплата в Україні зростає значно вищими темпами, ніж інфляційні процеси», - сказав він.

«Разом з іншими економічними параметрами це означає, що українська економіка працює, ми бачимо зростання економіки, і це не формальні показники, а реальні цифри», – зазначив Віце-прем’єр-міністр.

Павло Розенко висловив переконання, що до кінця року середній розмір заробітної плати досягне, як і прогнозував Уряд, 10 тисяч гривень. Він також нагадав, що з 1 січня 2019 року мінімальна заробітна плата становитиме близько 4200 гривень.

Павло Розенко: Усі соціальні служби та органи Пенсійного фонду працюють у штатному режимі

В усіх областях, де запроваджений воєнний стан, соціальні служби та органи Пенсійного фонду працюють у штатному режимі. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко.

«Внаслідок запровадження воєнного стану в 10 областях України ні соціальні служби,  ні органи Пенсійного фонду жодним чином не змінили і не змінять графіків своєї роботи. Все працює в штатному режимі, жодних затримок з виплатами не буде. Всі соціальні допомоги, зарплати, пенсії люди отримають вчасно і в повному обсязі», - сказав він.

Павло Розенко також зазначив, що на тлі запровадження правового режиму воєнного стану гривня залишається в цілому стабільною і причин говорити про її девальвацію немає. «Давайте згадаємо зовсім нещодавню історію, 2014 року, коли курс гривні «стрибнув» утричі. Протягом короткого часу курс долара зріс із 8 гривень за 1 долар до 40-50 гривень. Коли ми зараз говоримо, що на тлі такого не зовсім позитивного сигналу про введення воєнного стану, при наростанні певної стурбованості людей за чотири дні курс долара підвищився на 40 копійок, то це свідчить про стабільність фінансової системи України. Ніякої катастрофи тут немає, це нормальне коливання національної валюти», – зауважив Віце-прем’єр-міністр.

Переведення єдиної системи цивільного захисту в режим особливого періоду не позначиться на житті українців, - Геннадій Зубко

Україна, яка сьогодні має відкритий акт агресії з боку РФ в Азовському морі, готова у найкоротші терміни відновити і побудувати систему цивільного захисту, яка повинна діяти в особливий період. На цьому під час засідання оперативного штабу ДСНС наголосив Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

«Я ще раз хочу заспокоїти українців тих областей, де введено режим воєнного стану. Уряд сьогодні впроваджує всі необхідні превентивні заходи, направлені на убезпечення громадян України від можливих актів агресії з боку РФ. Після підписання Указу Президента про введення воєнного стану в Україні і голосування у Парламенті Урядом було прийнято рішення про переведення єдиної державної системи цивільного захисту на функціонування в умовах особливого періоду. Тому зараз ми працюємо над затвердженням плану заходів, який дозволить підготувати всі необхідні підрозділи та об’єкти. Виконання плану - це персональна відповідальність як органів влади, так і керівників на місцях», - підкреслив Геннадій Зубко.

Урядовець повідомив, що під час воєнного стану Уряд дає право ДСНС проводити перевірки об’єктів цивільного захисту. Також 4-5 грудня в Україні відбудуться командно-штабні навчання щодо дій в особливий період.

«Долучивши ЦОВВ, територіальні органи влади на місцях, а також органи місцевого самоврядування, потрібно добитися необхідної координації у виконанні поставлених завдань. Ми готові у будь-який момент адекватно і професійно відреагувати на нові виклики, які можуть мати місце, у тому числі на надзвичайні ситуації», - зазначив Геннадій Зубко.

Віце-прем’єр-міністр наголосив, що введення воєнного стану, як і забезпечення готовності до виконання завдань із захисту населення, є цивілізованою реакцією будь-якої європейської держави на дії агресора.

В’ячеслав Кириленко: Національний фонд досліджень вже з наступного року зможе почати грантове фінансування науки

Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко за дорученням Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана взяв участь у засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Від імені Прем’єр-міністра В’ячеслав Кириленко звернувся до членів Нацради, у вступному слові наголосив, що після виконання передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» процедур, пов’язаних з утворенням Національного фонду досліджень, фонд запрацює, будуть визначені пріоритети його діяльності, оголошені перші конкурси, розпочнеться укладання перших грантових угод.

«Національний фонд досліджень вже з наступного року зможе почати грантове фінансування науки. Для цього Урядом передбачено у Державному бюджеті нову бюджетну програму та кошти обсягом близько 262 млн гривень», – наголосив урядовець.

В’ячеслав Кириленко також зазначив, що на початку листопада своїм рішенням Уряд окреслив нові завдання у сфері наукової діяльності як для Національної ради, так і для центральних органів виконавчої влади – затверджено план заходів щодо реформування української наукової сфери. Зокрема, затверджено процедуру атестації наукової діяльності закладів вищої освіти, на основі якої їм надаватиметься базове фінансування. У Державному бюджеті з цією метою передбачено кошти обсягом 100 млн гривень, а загалом на наступний рік  на забезпечення наукової сфери України Уряд  виділив 9,364 мільярда гривень, що на 12,5% більше, ніж у 2018 році.

На засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, що проходило під головуванням Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, обговорили формування пропозицій Кабінету Міністрів України щодо персонального складу Наукової ради Національного фонду досліджень України, організаційні заходи, пов’язані з формуванням і початком роботи фонду, формування рекомендацій щодо бюджету Національного фонду досліджень як головного розпорядника бюджетних коштів на  2019 рік.

Нагадаємо, перше засідання Національної ради України з питань розвитку науки і технології відбулося 16 січня 2018 року під головуванням з Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Національна рада України з питань розвитку науки і технологій – це постійно діючий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів, головні функції – формування засад державної політики у сфері наукової діяльності, інтеграція української науки в світовий науковий дослідницький простір тощо.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь